У школах району лунають останні дзвоники. Через війну, вимоги безпеки не для всіх учнів вони проходять на шкільному подвір’ї. 

31 травня пролунав останній дзвоник для випускників Новгород-Сіверського ліцею №1 та Новгород-Сіверської зош І-ІІІ ступенів №2.

Голова районної ради Василь ЖУК, начальник районної військової адміністрації Сергій Сергієнко, міський голова Людмила Ткаченко, керівники закладів, учні, вчителі, батьки, гості зібралися, аби сказати своє напутнє слово випускникам, подякувати їх наставникам та батькам за виховання молодого покоління.

«Щиро бажаю випускникам знайти свою життєву стежину, а головне - стати гідними громадянами нашої держави. Адже, саме від ваших ідей, творчості думки, працьовитості залежить майбутнє України, рідного краю. Щасливої життєвої долі вам та вагомих успіхів!» - зазначив у своїй промові Василь Жук.

З березня минулого  року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану № 198-р, яке і скасував ухвалений закон,  фізичні особи, на час дії воєнного стану, могли здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт державними або приватними виконавцями за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої

Ваучер на навчання - новий професійний старт, у тому числі - для переселенців

За плечима у кожної по професії – вихователя, продавця та бухгалтера відповідно, які, на жаль, у житті не знадобились. Жінки працювали прибиральницями у готельних та ресторанних закладах Бучі. Тепер же там потрібні

21 травня – День пам’яті жертв політичних репресій

          Щороку, третьої неділі травня, в Україні вшановують пам’ять мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом. Пам’ятна дата встановлена Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

          Політичні репресії в Україні розпочалися з першої спроби встановлення радянської влади на початку 1918 року. Дружини та чоловіки «ворогів народу» підлягали обов’язковому арешту, діти до 15 років передавались у спеціальні дитячі будинки. Найстрашнішим для України став «Великий терор» 1937-1938 років. Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. 

          Точну кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.

          Биківнянський ліс під Києвом - це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій  За різними даними, свій останній спочинок тут знайшли від 15 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВД у Києві.

          Пам'ятаймо трагічні сторінки історії!

          Вшануймо пам'ять кожного, хто загинув або постраждав в Україні внаслідок політичних репресій комуністичного режиму. 

Голова районної ради

Василь ЖУК

19 травня - День сімейної медицини в Україні та Всесвітній день сімейного лікаря

Сімейна медицина – єдиний вид медичної допомоги, що стосується кожного із нас. Адже саме сімейний лікар найбільш наближений до людини. Він супроводжує людину від народження і далі протягом усього її життя.

Вітаю усіх фахівців первинної ланки з Днем сімейної медицини!

Бажаю не тільки дбати про здоров’я оточуючих, а й берегти своє. Нехай життя дарує вам щасливі моменти та приємні спогади, повагу і порозуміння від пацієнтів.

Подякуйте своєму лікарю за роботу!

Від серця

Голова районної ради

Василь ЖУК

18 травня – День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

З 18 травня 1944 року приблизно 200 тис. кримських татар депортували з рідного півострова, а за кілька днів увесь народ був позбавлений батьківщини. Підставою для цього стали претензії в нібито “масовій зраді та колабораціонізмі” під час окупації фашистськими військами. Хоча близько 15% кримськотатарських чоловіків воювали на боці Червоної армії.

Депортація була одним із засобів «детатаризації» Криму. Іншими засобами були знищення культурних та історичних пам’яток, заміна історичних назв місцевостей новими.

Масове повернення на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 80-х років.